Інформація про проведені заходи

до річниці загибелі Небесної Сотні

       20 лютого у Тритузнянському НВК було проведено поминальну акцію «Свіча пам’яті». Присутні ознайомлені із хронологією розвитку подій  Майдану 2014 року. Кожна дата супроводжувалася відповідними фотознімками. Сотні тисяч людей стояли на Майдані протягом 3 місяців холодної зими, заради незалежності і свободи. За вільну людину у вільній країні. 20 січня, силовики йдуть в атаку і саме цього дня були перші жертви. Серед них і наш земляк Сергій Нігоян.

      Діти читали вірші, присвячені Героям Небесної Сотні. Адже у різних куточках України люди продовжують писати поезії, що відображають трагічні події розстрілів у центрі Києва...

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк (21.02 2014)

Небесна сотня

...і мовчки сотня непокорених героїв
відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам, синам;

у темне небо по руках в відкритих трунах
до світу кращого крізь сльози матерів,
не буде прощення убивцям й нам не буде,
коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив,
хто не дістався правди, оступившись на півкроці,
хто згас за нас, недотягнувши до весни,
тримає курс у небеса славетна сотня,
землі своєї упокоєні сини.

горять серця, палають вільні душі,
зійшла зоря, гряде нове життя,
герої не вмирають, кличуть нас на барикади,
і хай прийме тіла їх мерзла ще земля,
витає дух нескореної волі,
гримлять щити, молитви і пісні,
рядами рівними між нас ідуть герої,
усі, хто голову поклав в ці темні дні.

пам`яті загиблих на Майдані

З очей мільйонів – сльози потекли;

Серця мільйонів – болем умивались… .

Серця ж Героїв битись не могли,

І очі їхні вже не відкривались.

 Чи хтось гадав, що власнеє життя

Ціною вільного ставатиме зненацька…?

 А їм уже немає вороття,

Як вороття й пролитій крові братській.

Коли Герої в передсмертний крок,

 Так віддано цю волю здобували,

 Свідомо вбивці, тиснучи курок,

 У пекло свої душі віддавали.

 І вже сердець немає молодих,

Що билися за волю разом з нами.

Лиш чути материнський плач за них,

Який блукає довгими ночами.

Небесна Сотня – у небесний світ

 Полинувши, для нас сказала – жити!

Тож оправдати долі їхніх літ –

Обов`язок народної еліти.

На небі спокій їх чекає вже;

І Вічна Пам`ять на землі настала.

 За них ми Богу молимось лише,

Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!

        Під супровід пісні «Пливе кача…» присутні  ланцюжком, передаючи один від одного вогник, запалювали свічки пам’яті, а потім ставили їх під фото Героїв Небесної Сотні.  Ці палаючі вогники свічок стали символом нашої поваги і вдячності тим людям, які поклали власне життя за краще майбутнє для нашої Батьківщини.

       Минув рік... цілий рік!... тільки рік... а здається - якесь зовсім окреме ціле життя... життя, яке всіх нас зробило іншими... справжніми... Дорогою ціною дається нам та справжність... той рік, який коштуватиме не одного року нашого життя... але який, сподіваюсь, стане першим роком Справжньої Держави Україна...